Ваші Гроші.Інфо

Початок будь-якого бізнесу - це справа трудомістка, але частіше за все своєчасна, особливо, в паркетному бізнесі. Варто враховувати, що найчастіше зараз працюють компанії, які пропонують товар не найкращої якості. 

Організувати паркетне виробництво можна при початкових інвестиціях в 50 тис. доларів. Рентабельність же цього бізнесу становить 15%.

Найпопулярніший вид паркету - це штучний. Для відкриття клейового виробництва Вам буде потрібно стартовий капітал в 500 тисяч доларів. Дуже ризиковано вкладати такі великі гроші при не високому попиті на багатошаровий паркет. Все-таки можна розглянути варіант з більш скромними капіталовкладеннями. Основна частина виробництва - це паркетна лінія. Якщо її придбати в Росії або Україні, то можна укласти і 20 тисяч доларів. Імпортна паркетна лінія вам обійдеться набагато дорожче - близько 300 тисяч доларів. Так само вам необхідно придбати підготовчу столярну ділянку, яка обійдеться вам мінімум в 20 тисяч доларів. Можна заощадити, якщо купити бувше у вжитку обладнання. Якщо ви вирішили оснастити свій завод за останнім словом техніки, то вам треба буде вкласти близько 500 тисяч доларів. 

У собівартості 1 кв.м. якісного штучного паркету 60% займає сировинна складова, 15% - енергоносії та 20% - зарплата. Рентабельність працюючих паркетних заводів - 15%.


Дуже складно отримати дозволи. Можна витратити десятки місяців на різні узгодження.

Краще всього помістити виробництво в готовому деревообробному цеху, там вже дотримані норми пожежної безпеки. Решта служби не надто чіпляються до деревообробки. Сумарні вкладення в дозвільні заходи - до декількох тисяч доларів США. 

Провідати доведеться: мерію, її комісію щодо землевідведення, її будуправління; далі - пожежну службу, санепідемнагляд; потім - комунальників (тепловиків, газовиків, водопостачальників, електриків, зв'язківців). Приймання цеху в експлуатацію здатне залучити додатково до перелічених служб ще й охорону праці з екологічним відомством. 

Основні паркетні породи - дуб і ясен. Витрата клею при укладанні на водостійку фанеру - 600-800 г на 1 кв.м. для дрібного штучного або для художнього паркету, 400 г - для великого. Витрата клею при укладанні на бетон може бути в 2,5 рази більше. До речі, діючі будівельні норми допускають витрати 2 кг на 1 кв.м. Лак захищає дерево від стирання і "погоди" в кімнаті. Одного кілограма лаку вистачає на 10-17 кв.м. поверхні. Ціни на імпортні паркетні лаки мають той же порядок, що й на клеї - кілька доларів за 1 кг. 

На саме дерево треба мати гігієнічний висновок МОЗ і сертифікат радіаційної безпеки (ці українські документи дійсні в будь-якій країні). Тому паркет, вироблений із згаданого сертифікованої сировини, просто "успадковує" сертифікат на дерево.

Клей та лаки у нашій країні потребують сертифікації за санітарними нормами на предмет шкідливості. Зарубіжний сертифікат "проти" наших санітарів не допомагає.

Для виготовлення паркету потрібно:
Тартак, механізована подача сировини для неї, програма оптимізації розпилу для лісорам, заточноюче і розвідне обладнання для пилок. 
Сушарка - якщо є можливість, купіть багаторежимну і ще буде потрібно вологоміри.
Підготовчий ділянку - вони коштують у середньому від 5 до 15 тисяч доларів.
Паркетна лінія. До неї мають бути включені чотиристоронній стругальний верстат і шипорізи. 

Площі в 200 кв. м. достатньо для розміщення цеху для виготовлення паркету, але багато виробників беруть більшу площу. 

Частину виробництва паркетного заводу з повним циклом деревообробки можна розташувати на повітрі. Скажімо, лісопильну ділянку. Їй достатньо навісу і 50-100 кв.м. 
Склад кругляка при пилорамі - пара сотень квадратних метрів - взагалі не потребує даху. Ще близько сотні квадратних метрів буде потрібно для розміщення сушарок.

Європейські та вітчизняні профільні виставки - найбагатше джерело іноземних замовлень. Один зарубіжний контракт легко покриє річні виставкові витрати - кілька тисяч американських доларів. Основні покупці висококласного паркету (близько $ 100 за 1 кв.м.; верхньої межі немає: "ермітажний" клас - більше $ 300 за 1 кв. М) - багатії, а також держконтори високих чиновників. Такий продукт краще продавати через власні представництва. 

Через фірмові салони, оптовиків можна поширювати паркет середнього класу. Але цей варіант має свої переваги і недоліки. З одного боку, Ваш якісний продукт може загубитися серед десятка конкурентних товарів, що лежать в тому ж магазині.

Підвищити віддачу в паркетному бізнесі можна беручи участь в максимальній кількості виробничих етапів. Наприклад, зайнятися лісозаготівлями, або організувати свою бригаду укладальників. Укладання - заняття дороге, тому може стати додатковим джерелом непоганого прибутку, підлога "під ключ" коштує в 2-2,2 рази дорожче, ніж просто підлога, привезена клієнту у поліетилені. Окрім встановлення, деякі великі компанії займаються продажем ручного інструменту і часто стають дистриб'юторами фірм, що випускають техніку та витратні матеріали для укладання. Ще одним джерелом додаткових доходів може стати шліфування і лакування зношеного паркету. 

Ось і вся ідея. Пробуйте!