Ваші Гроші.Інфо

Кажуть, що принижують тільки занадто малі чайові. Так чи інакше, але вони існують скрізь. У деяких країнах розрізняють подарунок і підкуп. В інших, тих що тільки входять в ринкові відносини, все це називається комісійними. 
Відповідно до словника, "чайові" - це гроші за надану послугу або виявлену увагу. З вигляду все просто: людину обслужили, і він щось за це платить таксисту, офіціантові, перукарю, покоївці додатково.

Але іноді той що дає чайові і той що бере їх (рідше) ніяковіє. Чому? Психологи знаходять коріння цього в людській історії. Коли люди стали полювати і ділити здобич, виникали і поняття "давати" і "брати". Тоді ж розвинулися і почуття провини, сорому і незручності. Якщо чоловік хотів доставити іншому радість, він прагнув зменшити ці незручності. Протягом сторіч люди створили способи подолання сорому. Так з'явився "хороший тон". 

Отже, якщо вже ви опинилися за кордоном, варто дотримуватися існуючих там правил. Адже, як кажуть, у чужий монастир зі своїм статутом не ходять.
В Італії та Франції в ресторанах, піцеріях, кафе, барах і т.д. прийнято залишати чайові на столі або на стійці бару. Ви можете розрахуватися з водієм таксі за лічильником, але зазвичай прийнято залишати чайові таксистам, округляючи суму, зазначену на лічильнику. Особливо, якщо водій люб'язний з вами й допомагає вам доставити багаж в будинок або готель.
У Німеччині ж гроші також залишають на столі, але обов'язково чимось прикривши (наприклад, серветкою). Листоноші, перукарю, музикантові дають гроші в конверті. Таким чином, тому що бере не соромно, і що дає не виглядає людиною, яка хоче купити симпатію і повагу. 
Перебуваючи в США, необхідно пам'ятати, що плата за обслуговування в більшості ресторанів не включається до ціни, а зарплата, наприклад, боїв в готелях вельми мізерна, і персонал живе виключно на чайові. Американці вважають це нормальним.
У Єгипті ж за кожну послугу від вас чекають окремої винагороди - бакшишу. 
У Тунісі до рахунку в ресторані потрібно завжди додати 5-10%.

У нас в дорогих ресторанах (втім, останнім часом, і в звичайних кафе), щоб розрахуватися з офіціантом, досить сказати: "Будьте ласкаві, рахунок". Після цього офіціант подає господареві столика закриту книжечку з рахунком, куди той кладе гроші. Якщо сума включає чайові, офіціантові потрібно сказати: "Тут все". Якщо ж з великої купюри потрібно здача, офіціант повинен покласти її в книжечку, а господар столика, забираючи, може залишити в ній чайові.

Одного разу ми з другом зайшли в кафешку і взяли по склянці води. Сума становить 3,5 гривні, але з п'яти здачі нам не дали, аргументуючи це відсутністю дрібних грошей. Скандалити не хотілося, а вимушені «чайові» склали 43% (!) Від суми замовлення. Забагато! Звичайно це 5, рідше (якщо дуже сподобалось обслуговування і самі страви) 10 відсотків. 

Якщо обслуговування сподобалося, то можна запропонувати деяку суму понад рахунку. Вона залежить від вашого бажання і матеріальних можливостей. Бути скупим недобре, але так і у значних чайові негативно характеризують людину і красномовно свідчать про його бажання продемонструвати свій високий достаток.

Іноді чайові входять у вартість обслуговування, іноді про це пишеться прямо в меню. Буває, ситуація доходить до абсурду. Колись ми з друзями потрапили в кафе (навіть не кафе, а таку собі забігайлівку), де за кожну принесену страву і навіть склянку соку з нас взяли певну суму «за обслуговування».

Ці поради допоможуть уникнути незручності і вам, і тому, кого ви хочете віддячити:

не давайте дуже багато! Чомусь саме за кордоном багато хто хоче показати свою щедрість; 

не давайте дуже мало і не суньте гроші в руку;

не давайте чайові демонстративно;

давайте відповідно очікуванням! У кожній країні свій звичай;

тримайтеся люб'язно! І дрібні гроші добре приймаються, якщо вони супроводжуються вдячним поглядом і дружнім жестом;